Ніна Федорович

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ У 2020-2021 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

(методичні рекомендації)

 

На сьогодні ключовими в суспільстві та системі освіти, зокрема повної загальної середньої освіти, є процес становлення Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної самореалізації як «особистість – цілісна, всебічно розвинена й здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, новатор, здатний змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя».

Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи, та орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема:
– морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей),
– соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

 

Нормативною базою виховання є:

  • Закон України «Про освіту», ст. 53;
  • Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ ст.15;
  • Конституція України;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIIІ;
  • Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text);
  • Державну соціальну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року
  • «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ;
  • наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 за № 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

Режим доступу: https://serch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34394Z.html

 

  • «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» вiд 18.03.2004 № 1629-IV;
  • «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 06.07.2010 № 2442-VI;
  • «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI;
  • «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI;
  • «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 09.04.2015 № 314-VIII;
  • «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» від 09.04.2015 № 315-VIII;
  • «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII;
  • Указ Президента України від 13 травня 2019 № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»;
  • Наказ Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.2015 р. № 641»;
  • Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») та план заходів з його реалізації (з нормативними матеріалами зазначеної гри можна ознайомитися за посиланням http://ukrjuntur.org.ua/sokil-dzhura/metodychni-rekomendatsii-hry-sokil- html);
  • План заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року.

 

Інтернет-ресурси із питань патріотичного виховання:

  1. Інститут проблем             виховання             НАПН            України: org.ua/publications/zbirnuk.html.
  2. Український науково-методичний    центр    практичної            психології        та соціальної роботи: com.ua.
  3. Український інститут національної пам’яті: gov.ua/publication.
  4. Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка: uisr.org.ua.
  5. Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського: nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html.
  6. Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді: ukrjuntur.org.ua.
  7. Пластовий портал: plast.org.ua.
  8. Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну»: http://stop-org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61.
  9. Історична правда: com.ua.
  10. Лікбез: org.ua.
  11. Пам’ятаємо загиблих: org.ua.
  12. Нормативно-правова база з питань національно-патріотичного виховання: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna- robota/natsionalno-patriotichne-vihovannya-ditey-ta-molodi/.

 

Виховну діяльність закладів освіти рекомендуємо планувати відповідно до програми ««Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02 липня 2018) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 від 26 вересня 2018). Режим доступу: https://ipv. org.ua/prohrama- nova-ukrainska-shkola/.

Метою організаторів виховного процесу має стати створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей.

Розглянемо детальніше компоненти виховної системи закладу освіти. В першу чергу – це національно-патріотичне виховання. Щоб цей напрямок був результативним і дієвим, використовуємо сучасні активні форми роботи.
Виходитимемо з того, що всі вищі духовно-моральні утворення (і насамперед почуття патріотизму) народжуються з буттєвих ставлень у гущині реального життя, до якого залучається особистість на кожному віковому етапі.

Причетність вихованця до всіх аспектів життя суспільства й відповідна турбота мають бути визначальними для патріота-громадянина. Педагогам слід створювати ситуації для формування у вихованців діяльнісного ставлення до всього, що об’єднується поняттям «національні скарби», до національних свят і традицій, особливо до етнічного коду, який створив націю і захищав її високі ідеали. Нині, коли виникла реальна загроза існуванню держави, надзвичайно важливо виховувати у дітей та молоді готовність до захисту Батьківщини.

Відтак, виховання патріотизму передбачає розуміння підростаючою особистістю того факту, що це почуття вже наявне у її житті тут і тепер; звичайно, одні його аспекти досконалі, а над іншими треба ще працювати. Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави,готова відстоювати її інтереси).

Завдання закладів освіти – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Поточний навчальний рік характерний низкою суспільно-значимих подій у житті української держави і викликає нагальну необхідність їх використання з метою гідного вшанування та утвердження традицій боротьби за справжню незалежність, державний суверенітет, територіальну цілісність та соборність України, засвідчення вдячності творцям, будівничим та захисникам української держави, виявлення поваги до унікальних наукових, історичних та українознавчих праць, написаних у контексті європейської інтелектуальної традиції.

 

Мета заходів: пізнавальна: актуалізувати інформацію про життєвий та творчий шлях борців за незалежність та соборність України з акцентами на їх державотворчій, політичній, громадській, науковій та українознавчій діяльності; практична: сформувати і розвивати інформаційні, хронологічні, творчі та інтерактивні уміння та навички самоорганізації, критичного мислення, усвідомленню учнями значущості науково-історичної, просвітницької та українознавчої спадщини борців за незалежність та соборність України в контексті суспільно-політичних подій 19-го, 20-го та 21-го століть; виховна: актуалізувати громадянські почуття, суспільно-активну національну позицію, патріотизм, усвідомлення ролі та місця визначних постатей в історії народу та держави, відродження і збереження пам’яті про борців за незалежність та соборність України.

Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є:
майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів; колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»; авторський стріт-арт (малюнок і назва); гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»; звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»; патріотичний флешмоб; презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми; зустрічі з цікавими земляками-патріотами; портфоліо родинних реліквій і/чи традицій; написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста); станційні ігри (квест «Знайди Декларацію – врятуй незалежність»); створення інфографіки (шевронів, подій); «живий музей»; реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій); конкурси есе, біографічних розвідок; тренінги (міні-презентаційні, інформаційно-просвітницькі); флешмоби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України); кастинг і розучування патріотичних пісень тощо.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби. У зв’язку з цим рекомендуємо активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення спільних заходів з військовими частинами, екскурсій до музеїв військових частин; активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) та ін.

Ефективність виховної діяльності навчального закладу залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими організаціями, які визнані державою і носять неполітичний характер. Необхідно наповнити шкільне життя практичними заходами через активізацію роботи шкільних дитячих об’єднань, учнівських само врядувань. Багаторічний досвід роботи щодо формування патріотизму у дитячому середовищі має Національна організація скаутів України, Національна скаутська організація «Пласт», яка розгорнула свою діяльність у 22 областях України. Рекомендуємо створювати пластові осередки у навчальних закладах, налагоджувати їх співпрацю з патріотичними клубами, гуртками військово-патріотичного спрямування.

Однією з важливих ланок процесу виховання учнів є шкільні музеї, які сприяють формуванню у молодого покоління національної свідомості, громадянських якостей, збереженню духовної єдності поколінь, історико-культурної спадщини свого народу, удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, природоохоронної, народознавчої роботі, під час якої учні збирають історичні документи, предмети побуту, записи спогадів. Рекомендуємо широко впроваджувати практику проведення занять та виховних заходів у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, інших музеях, що знаходяться на території області та району. У стінах музеїв доречно організовувати зустрічі з ветеранами, учасниками бойових дій, репресованими, бійцями АТО, проводити екскурсії, уроки Мужності, читацькі конференції, вечори, лінійки пам’яті, літературно-музичні композиції «Пам’ять – енергія вічності», «Лиш боротись – значить жить», облаштовувати виставки: «Збережемо пам’ять про подвиг», «Бойовими дорогами» тощо. Пошуково-краєзнавча робота є однією з форм діяльності шкільного музею.

 

Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І це стосується не лише пошуку нових форм роботи з дітьми, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім’єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і спочатку орієнтована на встановлення тісних контактів із родиною, плідну взаємодію з батьками учнів. Батьки, не володіючи в достатній мірі знанням вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, деколи здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно. Все це, як правило, не приносить позитивних результатів.

Тому сьогодні в кожному закладі освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції. При організації роботи з батьками основна мета: залучення сім’ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету рекомендуємо через вирішення наступних завдань:
– встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;
– надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;
– підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.

Для реалізації цих завдань пропонуємо використовувати різні інтерактивні форми та методи роботи. Переваги інтерактивних форм роботи вчителя з батьками над традиційними є значними. По-перше, інтерактивні форми роботи найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу, що на даний час є важливим. По-друге, батьки освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку) та здобувають нові практичні навички. По-третє, змінюється роль батьків: з об’єктів вони перетворюються на суб’єктів освітнього процесу. По-четверте, основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих батьків. По-п’яте, інтерактив сприяє розвитку комунікативних умінь і навичок батьків.

Рекомендуємо використовувати такі форми роботи:

– дискусія є однією з найважливіших форм діяльності, що стимулює формування комунікативної культури. Об’єктом дискусії може стати дійсно неоднозначна проблема, по відношенню до якої кожен учасник вільно висловлює свою думку, якою б непопулярною і несподіваною вона не була. Успіх дискусії залежить від формулювання проблеми і постановки запитань. Розрізняють наступні форми дискусії:

– «круглий стіл» – найвідоміша форма; особливість її полягає в тому, щоучасники обмінюються думками один з одним при повному рівноправ’ї кожного;доцільно використовувати тоді, коли необхідно узагальнити ідеї та думки відносно обговорюваної проблеми; відіграє швидше інформаційно-пропагандистську роль, а не служить інструментом вироблення конкретних рішень;

– симпозіум – обговорення проблеми, в ході якого учасники по черзі виступають із повідомленнями, після чого відповідають на запитання; дозволяє залучати до співпраці різних фахівців, що дає змогу більш глибоко висвітлити тему;

– дебати – це рольові інтелектуальні змагання, в яких одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. Дебати дозволяють розглянути актуальну проблему з різних сторін. Організовуючи дискусію, ведучий орієнтує учасників на уважне, неупереджене ставлення до різних думок, фактів і тим самим формує у них досвід конструктивної участі в обміні думками, судженнями;

– інтерактивні ігри (моделюючі ігри, рольові ігри тощо) – це інтервенція (втручання) ведучого в групову ситуацію «тут і тепер», яка структурує активність членів групи відповідно до певної навчальної мети. Інтерактивні ігри розвивають в учасників зацікавленість, створюють ситуацію випробування і дарують радість відкриттів, що властиво усім іграм;

– тематичні акції можуть охоплювати як заклад світи в цілому, так і одну групу. Основною метою акцій є: формування системи педагогічної взаємодії закладу освіти і сім’ї на користь розвитку особистості дитини, розробка технологій реалізації цієї взаємодії у різних напрямах. У результаті проведення акцій створюється сприятливе середовище для підвищення кількості контактів батьків з педагогами, формуються позитивне ставлення батьків до установи, зростає потреба в організації сімейного дозвілля. Значна підготовча робота педагогів до проведення таких акцій сприяє підвищенню їх професійної майстерності, розширенню наявних уявлень про роботу з дітьми і батьками. Залучення до співпраці різних фахівців закладу освіти сприятливо позначається на взаємодії усіх учасників педагогічного процесу. Алгоритм підготовки, створення і проведення тематичних акцій:

– визначення мети і завдань;

– складання плану акції;

– інтерактивні форми взаємодії з батьками (консультації, інтерактивні ігри, бесіди, анкетування, нетрадиційні батьківські збори, домашні завдання, конкурси);

– різні форми роботи з дітьми;

– спільні заходи з батьками і дітьми;

– підведення підсумків.

Орієнтовна тематика акцій: «Тиждень дитячої книги», «Тиждень рідної мови», «Тиждень народної іграшки» і т.п. Рекомендуємо також педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей відповідно до Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки. Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.

Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища.
Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню необхідних умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.

Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладі освіти має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Сьогодні вкрай важливим є завдання виховання в учнівської молоді національної самосвідомості, громадянської позиції, налаштованості на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, системи вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. А сучасна освіта має допомогти учням у цьому.

Позашкільна освіта

Для закладу позашкільної освіти мати соціальних партнерів дуже важливо. Це насамперед батьки вихованців, а також інші заклади, установи та організації. У зв’язку з цим варто звернути увагу на нові напрями соціальної взаємодії між закладами загальної середньої та позашкільної освіти, які законодавчо закріплені у 2020 році. Цьогоріч уведений у дію Закон України «Про повну загальну середню освіту», який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти. Однак декілька положень Закону визначають моделі взаємодії між двома освітніми системами. Так, у розділі V, статті 31 зазначено, що в складі закладів загальної середньої освіти може функціонувати внутрішній позашкільний структурний підрозділ, який діє відповідно до установчих документів закладу загальної середньої освіти та на підставі положення про нього, затвердженого керівником закладу загальної середньої освіти. Крім того, за зверненням закладу освіти до реалізації освітньої програми закладу загальної середньої освіти можуть залучатись заклади позашкільної освіти, про що зазначено в статті 35 [2].

Зверніть увагу на зміни, внесені до Закону України «Про позашкільну освіту». Так, статтю 15 розділу ІІІ  доповнено  новим  абзацом  згідно  з Законом України «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху», який набув чинності з 16.01.2020. Відтепер до напрямів позашкільної освіти віднесений також пластовий та скаутський рух, який забезпечує громадянську освіту вихованців (учнів) і слухачів під керівництвом пластових виховників, скаутлідерів за пластовим або скаутським методом та/або пластовою, скаутською освітньою (навчальною) програмою. Ураховуючи окреслені зміни, визначимо нові можливості та актуальні напрями розвитку професійної компетентності працівників закладів позашкільної освіти. Нові професійні завдання, які постали перед працівниками закладів позашкільної освіти після впровадження карантину, були зумовлені необхідністю організувати взаємодію з дітьми дистанційно. Хтось швидше адаптувався в нових умовах, комусь це вдавалося важче у зв’язку із технічними причинами, а хтось ще й досі не відчуває себе впевненим користувачем комп’ютера, Інтернету, а тому потребує підтримки, допомоги з боку фахівців. Так, ми – всі різні, однак розуміємо, що світ змінюється дуже швидко. Ми починаємо жити в нових умовах, які будуть вимагати від нас нових умінь та навичок, яким варто вчитися. Для керівника гуртка важливо навчитися організовувати дистанційне навчання з вихованцями, незалежно від того, в якому напрямі позашкільної освіти він працює, використовувати різні інструменти дистанційного навчання, формувати власний навчальний контент.

Із чого варто почати, на що звернути увагу при організації дистанційного навчання в закладі позашкільної освіти? Насамперед важлива добре налагоджена взаємодія всіх учасників освітнього процесу, тому завдання керівника закладу – обговорити зміну форм навчання з педагогічним колективом, обрати онлайн- платформу й організувати навчання. При цьому необхідно враховувати наявність комп’ютерної техніки, доступ до мережі Інтернет у педагогів та дітей, а також рівень самостійності вихованців. Так, дітям дошкільного і молодшого шкільного віку мають допомогти батьки, а діти середнього та старшого шкільного віку зможуть упоратися й самостійно. Добре, якщо в закладі є фахівець, до якого педагоги можуть звернутися за консультацією і порадою. Доречними будуть розроблені пам’ятки, поради, методичні рекомендації щодо організації дистанційного навчання, використання онлайн-інструментів, які можуть розробити методисти разом із фахівцями у галузі комп’ютерних технологій. Також у закладі варто більше практикувати проведення різних форм професійної онлайн-комунікації: онлайн-наради, онлайн-педради, відеоконференції, форуми, участь в яких дозволить педагогам швидше звикнути до професійного спілкування в онлайн-середовищі.

Освіта активно змінюється, онлайн-ресурси міцно входять у наше життя, тому актуальним є поєднання очної та дистанційної форм навчання («змішане навчання»), коли частина освітнього процесу відбувається онлайн, а частина – безпосередньо в закладі освіти. Однією з цікавих моделей змішаного навчання є «перевернутий клас». Рекомендуємо детальніше ознайомитися з цією технологією, звернути увагу на методи проєктного навчання, ширше залучати до освітнього процесу ігрові онлайн-ресурси.

Якщо в гуртку навчається дитина з особливими освітніми потребами, варто організовувати її навчання, враховуючи індивідуальні особливості та пропонувати такі види завдань, які є для неї доступними за складністю та темпом виконання, підтримуючи при цьому тісний контакт із батьками дитини.

І все ж, що робити, коли використання цифрових та онлайн-технологій неможливе і дитина чи педагог через певні обставини не можуть скористатися можливостями інформаційно-комунікаційних технологій? У такому випадку керівнику гуртка варто пропонувати дітям більше творчих завдань, зокрема можна укласти збірник навчальних завдань, практикум, в якому запропонувати різні практичні вправи, цікаві завдання, виконання проєктів тощо.

Що варто підготувати керівнику гуртка до наступного навчального року, в якому знову можуть бути карантинні періоди? Доцільно укласти підбірку матеріалів для дистанційного навчання дітей: відеоматеріали, які відповідають змісту програми гуртка, а також підготувати малюнки, фотографії, схеми, таблиці, презентації, які можна демонструвати дітям під час дистанційного навчання. Доречно також продумати систему творчих, дослідницьких завдань, завдань для групових та індивідуальних проєктів, які ви зможете запропонувати дітям, що не мають доступу до Інтернету, комп’ютера. Якщо серед ваших вихованців є дитина з особливими освітніми потребами – підготуйте і для неї цікаві, доступні завдання та вправи. Продумайте, як можна презентувати дитячі роботи, проєкти, організувати конкурс, виставку дитячих робіт у дистанційному режимі.

У системі освіти відбувається зміна ролі педагога. Він перестає бути транслятором знань, а перетворюється на наставника, який модерує діяльність дитини, радить, що їй слід подивитися, опрцювати, і на цій основі планує свою діяльність, керує проєктами, які створюють діти або групи дітей.

Укладаючи програми з позашкільної освіти, рекомендуємо враховувати те, що навчальний матеріал повинен відповідати віковим особливостям дітей та передбачати організацію освітнього процесу в гуртках та інших творчих об’єднаннях відповідно до їх класифікації за рівнями, визначеними Положенням про заклад позашкільної освіти та узгоджуватися із Типовими навчальними планами для організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти, затвердженими наказом МОН України від 22.07.2008 № 676. Оформлення програм має відповідати вимогам, поданим у листі ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» (ІМЗО) «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм із позашкільної освіти» від 05.06.2013№ 14.1/10-1685. Програми мають реалізувати компетентнісний підхід, який може поєднуватися з діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Навчальні програми, які мають гриф Міністерства освіти і науки України, розміщені на офіційних вебсайтах Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та державних центрів позашкільної освіти.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws.
  2. Концепція Нової української школи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 № 988-р).
  3. Концепція підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 № 281- р).
  4. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 710).
  5. План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017–2020 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 № 743-р).
  6. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно- патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах : Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №
  7. Програма ««Нова українська школа» у поступі до цінностей», розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол від 02 липня 2018 № 6) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол від 26 вересня 2018 № 7). URL: https ://ipv. org.ua/prohrama-nova- ukrainska-shkola.
  8. Наказ МОН від 29 липня 2019 № 1038 «Про внесення змін до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641».
  9. Наказ МОН від 07 вересня 2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».
  10. Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України : Лист Міністерства освіти і науки України від 14.03.2019 №1/9-156.
  11. Виховна робота та захист прав дитини : Сайт Міністерства освіти і науки. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/vikhovna-robota.
  12. Нова українська школа: порадник для вчителя / під заг. ред. Н. М. Бібік.
  • Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.
  1. Бех І. Д. Система патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах модернізаційних суспільних змін : навчально-методичний посібник / І. Д. Бех,    К. О. Журба,    В. А. Киричок,     К. І. Чорна,     Г. А. Назаренко     & І. М. Шкільна. – Київ : Педагогічна думка,
  2. Бех І. Д. Особистість на шляху до духовних цінностей : монографія /  І. Д. Бех. – Київ=Чернівці : «Букрек»,
  3. Захаренко С. Формування громадянина-патріота у педагогічній системі О. А. Захаренка / С. Захаренко, О. Коваленко // Рідна школа. – 2013. – № 6. – С. 36–40.
  4. Колісніченко В. Символи держави і народу: школа патріотичного виховання : [сценарій] / В. М. Колісніченко // Позакласний час. – 2015. – № 1. – С. 5–8.
  5. Вислови про виховання // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 8. – С.
  6. Міжнародний день сім’ї: без сім’ї та свого роду – немає нації народу // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 4. – С. 39–41.
  7. День Європи в Україні: ми – європейці // Шкільна бібліотека. – –

№ 4. – С. 54–55.

  1. Тацоха Г. Г. Обереги нашого роду / Г. Г. Тацоха // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 5. – С. 3–6.
  2. П’ять принципів             виховання             по-новому.              URL: https://osvitoria.media/experience/p-yat-pryntsypiv-vyhovannya-po-novomu/.
  3. Сучасні діти: секрети виховання у рамках курсу soft-skills. URL: https://www.kyivsmartcity.com/news/suchasni-diti-sekreti-vixovannya-u-ramkax- kursu-soft-skills/.
  4. Ціннісні орієнтири    сучасної    української    школи    –                        URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/Presentasia- Roman-Stesichin.
  5. Виховна робота (VIP). URL: https://invite.viber.com/?g2=AQAggezb9CJXpkuDNPYd%2F6OeT3ub4Pv6571i6Y QOEjlpE7Uc7JNMsFf3e1yMyMbV.

25.Закон України «Про позашкільну освіту» від 18.03.2020 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 (дата звернення: 10.05.2020).

  1. Лист Міністерства освіти і науки України «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти» від 05.06.2013 №14.1/10-1685. URL: http://vvman.lutsk.ua/file/10-1685.pdf (дата звернення: 10.05.2020).

27.Організація дистанційного навчання в школі : методичні рекомендації / А. Лотоцька, О. Пасічник. URL: https://history.vn.ua/lesson/organization-remote- teaching-at-school-methodical-recommendations/1.php(дата звернення: 10.05.2020).